Гра – найкращий вихователь

             Відповідальність розвивається не внаслідок безпосереднього засвоєння соціального досвіду, а під час творчої, активної взаємодії із соціальним середовищем і людей один з одним. Такою взаємодією у дошкільному віці насамперед вважають гру.

Виконуючи певні ролі, діти починають усвідомлювати взаємозалежності у грі, у них з’являються зацікавленість у взаємному контролі й виконанні правил. Психологи убачають у грі модель формування «самості» людини – збирання свого Я. ця сфера найповнішого  самовираження, самоперевірки, само реабілітації, само здійснення. Завдяки іграм діти вчаться довіряти собі та іншим, розрізняти, що належить приймати, що – ні у навколишньому світі, як казав Януш Корчак «віднайти себе у суспільстві, у людстві,  себе у Всесвіті».

         Відповідальність формується під час гри коли малюк проживає перші  колективні радості та розчарування, усвідомлює свою причетність до успіхів та невдач, знаходить себе у цьому дійстві й прагне найбільшого саморозкриття.  Діти у грі набувають соціального досвіду міжособистісних стосунків. Вони ставлять собі мету, організують середовище для розв’язання завдань переживаючи різні стани.  У грі надається право вільного вибору. Діти приймають на себе зобов’язання і не просто засвоюють знання, але й вчаться співпрацювати зі старшими та одне з одним. Саме ігрова діяльність передбачає новаторство, створює умови вільної творчої праці. У такій діяльності дитина проявляє свою індивідуальність, може самостверджуватися, реалізувати свої творчі потенції і  «радіти життю», що відповідає головному принципу гуманізації освіти: принципу природо співвіднесення.

               Методи вивчення відповідальності.

Бесіда

·        Що значить бути хорошою дитиною?

·        Погана поведінка – це яка?

·        Краще разом чи поодинці?

·        Що я умію і чому від цього добре іншим?

Спостереження

           Спостереження спрямоване на аналіз зовнішніх проявів індивідуального світу Я дитини. Спостереження проводять за однією дитиною чи групою дітей у їх взаємодії. Прислухайтеся, про що дитина говорить наодинці з улюбленою іграшкою чи як грається з домашньою твариною

Організація ігрової діяльності

           У грі дитина розкривається якнайбільше, не боячись при цьому зробити «щось не так». Вона радиться, ділиться своїми враженнями, вільно висловлює і виказує свої відчуття та почуття. Гра сама по собі є інструментом вивчення дитини, її психічних і психологічних особливостей, і тим простором, в якому дитина справді живе, виявляючи і задовольняючи власні потреби. Участь у рольові грі (наприклад, ляльковий театр) віддзеркалює бажану і реальну позицію дитини у групі, вдома, у житті взагалі. Спостерігаючи за дітьми, проявами відповідальності можна під час ігор, які діти самі організовують. Це можуть бути ігри «Лікарня», «Магазин», «Школа», «День народження», «Дочки-матері» тощо.

Включення у творчу діяльність

        Відповідальність проявляється у прагненні дітей  відстоювати свою думку, позицію чи погляди. Тому для визначення рівня сформованості у дошкільників такої якості, як відповідальність, можна застосовувати різні психодіагностичні методики, які передбачають творчу діяльність  дітей. «Дерево бажань», «Чарівний будинок», «Придумай казку».  У казці , яку придумала сама дитина розкриваються її внутрішній стан, уявлення про людей, ставлення до навколишнього світу особисті риси.

         Переживання і мрії дитини проявляються у малюнках, аплікаціях, виробах із пластиліну чи піску. Запитайте у дитини про що вона мріє. Запропонуйте їй пофантазувати. Така діяльність дитини не лише дасть змогу виявити рівень сформованості у неї відповідальності, а й сприятиме вихованню цієї якості особистості. Включення дошкільника у спеціально організований процес творчої діяльності впливає на становлення цілеспрямованості, самоконтролю, дисциплінованості , довільності, ініціативності – ці форми відповідальності являють собою основу зрілої якості особистості.

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе місце у системі організованих освітніх впливів, оскільки власне ігрова діяльність є провідною  упродовж усього дошкільного віку. В межах саме ігрової діяльності відбуваються найважливіші зміни у дитячій психіці: виникають  визначальні для успішного розвитку новоутворення, максимально виявляються психічні властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру,  започатковуються базові особистісні якості,   відбувається становлення образу «Я».  Ігрова діяльність дошкільників є основою виникнення інших специфічних видів дитячої діяльності, які пізніше відокремлюються від гри і набувають самостійного виявлення, значення, наприклад,  праця, учіння, художня творчість.  

Організована ігрова діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі передує розгортанню самостійних ігор. Вона, як й інші види організованої діяльності,  частіше ініціюється та скеровується педагогом, проте може виникати із самостійної гри, якщо потребує втручання і прямого керівництва та участі самого вихователя через брак у досвіді дітей навичок самоорганізації, планування ігрових дій, знань правил гри, способів урегулювання конфліктів або подальшого розгортання сюжету тощо. Завдяки скеровуючій ролі педагога, поданим зразкам ігрових дій та налагодження партнерських відносин з усіма учасниками гри, поступово формується той ігровий досвід і арсенал засобів його застосування, які згодом  дозволять дітям грати автономно, покеровуючись власними бажаннями, ініціативами, внутрішніми спонуканнями, симпатіями, творчими задумами, прийомами соціальної взаємодії з однолітками та ін.

 Організуючи певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь піклується про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань добирає прийоми залучення і збору на гру, зацікавлення нею, пояснення ходу, правил гри та дій учасників, розподілу ролей та ігрової атрибутики, спрямування і корекції ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри, підведення її підсумків та оцінювання індивідуальних досягнень в ігрових результатах, позитивних чи негативних проявів у поведінці, взаєминах дітей. 

Організоване проведення будь-якої гри вимагає ретельної попередньої, підготовчої освітньої роботи з метою створення необхідного і достатнього запасу уявлень про світ природи, культури, людей і  власного «я», навичок компетентної поведінки в ньому. За цієї умови діти швидше зрозуміють сутність ігрового змісту та інструкцій педагога, оскільки матимуть внутрішню готовність до виявлення своєї компетентності шляхом гри. Тому у календарних планах освітньої роботи з дітьми різного віку має  простежуватися чітка система підготовки до ігрової діяльності як організованої, так і самостійної: спостереження, екскурсії, розглядання творів образотворчого мистецтва, читання художньої   літератури, перегляд діа-, мульт-, кінофільмів, прослуховування аудіо записів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття  різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності.