Дитина — природжений дослідник, дякуючи цьому, вона знайомиться зі світом в який вона прийшла, цей світ багатий на таємниці та чудеса, і навіть саме найменше відкриття має для дитини велике значення. Як гарно пройти по лісовій доріжці, вдихнути запах квітів, погладити кору дерева,, послухати спів птахів, доторкнутися до хитаючого листу, і самостійно відкрити секрети. Чи буде у дитини така можливість, залежить від нас з Вами. Учити потрібно так, щоб люди на скільки це можливо здобували знання не з книг, а з неба, повітря, землі, дерев та лугів.

               Щоб діти не втрачали цікавість до оточуючого середовища, потрібно вчасно підтримати їх бажання досліджувати все і скрізь. Більш за все радості дитині приносять сімейні відкриття  - порахувати разом із татом скільки у павучка ніжок, понюхати разом із мамою квітку і подумати на що вона схожа, дитина багато що знаходить сама, але їй так потрібна підтримка і розуміння дорослих у сім'ї та у дитячому садку.

              За допомогою навіть самого найпростішого обладнання, як відерця, лопатки, граблів, формочки - можна провести безліч експериментів, чудово, коли, експериментування продовжуються в приміщенні у спеціальних лабораторіях.

              В лабораторіях знаходяться колекції різного природного матеріалу, багато піску, глини, шишок, каміння, тобто того матеріалу, який діти одержують на заняттях для проведення досліджень.

              Дослідники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Прагнення до нових вражень, допитливість, постійне бажання експериментувати, самостійно шукати істину поширюється на всі сфери життєдіяльності дитини. Чи можливо так організувати навчання в умовах дошкільного закладу, щоб воно відповідало всім дитячим потребам? Так, якщо це навчання буде «проблемним» - включатиме елементи самостійної дослідницької праці, будуватиметься як самостійний творчий пошук, тож буде вже не репродуктивною, а творчою діяльністю.

              Особливе значення для розвитку особистості дошкільника має усвідомлення взаємозв'язку між природою і людиною та різноманітних зв'язків у природі. Оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям забезпечує становлення світогляду дитини, її особистісне зростання. Пошуково-дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об'єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв'язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки.

              Різні форми пошуково-дослідницької діяльності спонукають дитину до творчості, самостійного пошуку причинно-наслідкових зв'язків, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку.

             Досліди - це важливий шлях пізнання.

             Експеримент  -  дослідження  явищ  і  процесів  шляхом відтворення, моделювання штучних або природних умовах. Під час пошуково - дослідницької роботи у дітей розвивається мислення, творчість, розуміння аналізувати, зіставляти образне розуміння явищ у природі з дійсним результатом, також дитина набуває фізичного здоров'я, добре розвивається дрібна моторика м'язів рук під час ознайомлення з якістю речовин та роботою з обладнанням.

            Формування уявлень дітей успішно відбувається під час здійснення продуманої пошуково-дослідницької роботи. Досліджуючи те або інше явище, дитина отримує знання у певній логічній послідовності.

            Науковці довели, що пошукова дослідницька робота значно активізує пізнавальну діяльність дітей. На цьому ґрунтується й вихідні позиції авторів програми.

            Кожний етап цієї діяльності потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

            Мислення - процес руху думки від невідомого до відомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива лише за наявності в дітей певних знань про довкілля. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень. У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає процесу інтеріоризації, тобто переходу розумових дій від наочно-дійових до вербальних. Результати, які діти отримують після проведення дослідів та експериментів, стимулюють пізнавальний інтерес, розвиток спостережливості, мисленнєвої діяльності.

           Малятам  слід показати всю красу території дитячого навчального закладу, кожний куточок, який є чарівний і неповторний.  Як же навчити малят побачити цю красу, здивувати, зачаровувати, пізнати.  З цією метою розроблена дослідницька лабораторія: «Маленькі дослідники».

            Дослідницька лабораторія дає змогу дітям вдосконалювати вміння визначати, аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості, взаємозв'язки речовин, матеріалів, предметів. Самостійно проводити досліди з речовинами (взаємодія твердих, рідких і газоподібних речовин, зміна їх властивостей при нагріванні, охолодженні і механічних впливах).

            Розвивається вміння аналізувати об'єкт і подавати його у системі взаємозв'язків (будова, функціонування, призначення; його існування у часі і просторі тощо)